вівторок, 16 червня 2009 р.

Нам шкода прощатися...

15 червня закінчився тренінг в Стрию!
На захисті було багато гостей: мами і бабусі, друзі, класні керівники, директор школи і заступник директора, методист відділу освіти, вчителі та учні школи. Мої неуправляємі вихованці демонстрували єдність і задоволення! В очікуваних результатах один учень написав, що тренінг збільшить його шанси на успіх у майбутньому! На захисті всі дуже хвилювалися і демонстрували командний дух. Я отримала велике задоволення від роботи, а результат мене приємно вразив. Технологія спрацювала! Ми не хочемо хвалитися, але вчора я назвала імена 12 зірочок у сузір'ї 7 школи ! Цю мить і щастя треба було бачити...
Віра Дмитренко

понеділок, 8 червня 2009 р.

Ми вперто йдемо вперед!

Ми дійшли до 11 заняття!
Багато чого змінилося. Партнери зрозуміли, що по одному ніхто працювати не буде. Вони вперто ігнорують електронний довідник, частіше звертаються до друкованого, але найчастіше запитують один в одного і я цьому рада! У записках питають різне, але перестали смикати мене! Справді, фасилітатор - зірка в тіні! Може хтось поділиться, як Ви провели саме 11 заняття, коли діти планували і з якими проблемами зіштовхнулися? А взагалі, не все так погано у нашому домі! Віра Дмитренко

пʼятницю, 5 червня 2009 р.

Успіхи та інший досвід: 8 клас...

Ну от, нам (с. Хотів, Київська об-ть) лишилась тільки фінальна презентація у середу.

Успіхи:
Частину дітей вдалось НАДИХНУТИ. Думаю це і є успіх, шлях до якого ми долали ...7 тижнів. У нас проекти робить 5 груп; одна група, "Зупинки", взялась за відновлення автобусних зупинок у селі - дівчата говорили з сільрадою, склали кошторис на матеріали, голова обіцяє закупити фарбу/дошки. Але коли я спитала "А що як сільрада не допоможе?", вони відповіли "Ми самі йдемо на вихідні це робити, разом з батьками"!
А інша група, що взялась вияснити, чому в селі нема місця для дозвілля молоді (крім генделиків), наприклад з"ясували, що просто немає людини, яка б хотіла проводити дискотеки, вести гуртки і т.п. Дівчата розподілились і домовились з сільрадою, що за тиждень вестимуть дискотеку. А потім кажуть: "Ми і не уявляли, що ми, кілька дівчат, справді можемо змінити щось у своєму селі!" Уявляєте?!! Думаю, це успіх! :)

Інший досвід:
1. Зустрілись з такою проблемою, що контактні і активні рухалки погано працюють для 8го класу. Підліткам дуже не зручно якось смішно рухатись перед іншими і деякі навіть відмовляються брати участь. Дослідним шляхом з"ясувала, що найкраще пропонувати ігри, де треба мінімально торкатись один одного + де увага на кожному з учасників фокусується дуже ненадовго.
2. Проблеми з критикою. Діти вперто критикують саме особу, ображають один одного, і дуже мало звадають на ідею/результат роботи. Думаю, варто було окремо тренувати "доброзичливого критика" наприклад так: коли йде презентація робіт в кінці заняття, роздати всім вирізані листочки з початком фрази, такі як "Робота значно б виграла, якби..." і т.п., і просити кожного продовжити.

Отаке. Думаю, таким досвідом варто ділитись, щоб наступним фасилітаторам знати, де стелити соломку :)

"Комп`ютерні технології і майбутня професія" в Білій Церкві

В Білій Церкві в СЗОШ № 12 вже другий тиждень кипить робота над ІІ частиною "Шляху до успіху" - "Комп`ютерні технології і майбутня професія".
І, цитуючи Віру, "Так, не я основне джерело знань, не я зірка і не я солістка" хочу запропонувати записки учнів. Це вже факт, що фасилітатор - людина в тіні, що організація навчального процесу, темп, ритм роботи, (які все ж таки задає він) повинні бути непомітними, не надокучливими учням, в центрі - особистість, учень. Думаю, мені це вдається.

Рефлексія. Тема "Підприємець".
Ми вміємо дякувати.
1. Я дякую собі за те, що я стараюсь і намагалась зробити все чудово. Я дякую своїй партнерці за те, що вона мені в дечому теж допомагала.
2. В першу чергу я дякую собі, в другу чергу дякую своєму партнеру, в третю, четверту, п’яту… вчителю за те, що вони мені допомагають в безвихідних ситуаціях.
3. Дякую Каті за те, що вона дуже терпляча і дякую собі за те, що я на неї не накинулась!
4. Дякую своїй партнерці за те, що вона пропонувала нові ідеї, допомагала, а також Андрію, Сергію за те, що вони інколи допомагали нам в тому, що ми не знали.
5. Дякую всім, хто мені допомагав. Дякую також собі, бо я старалась (спочатку).
6. Я дякую усім, а також собі.
7. Дякую мамі, папі, що я тут сиджу і пишу цим олівцем на цьому папері. Дякую Intel за найкращі комплектуючі до компа. Дякую компанії АПО за їх наклейки, які можна поклеїти на BOX, компанії Epson за їхні принтери (фото просто cool) і дякую компанії Color way за СБ П4 до принтера…
8. Я дуже дякую своїй подружці, що сидить зі мною за одним комп’ютером за те, що вона допомагає мені, а я їй. А також я дякую собі. А також я дякую своїй вчительці Наталії Анатоліївні за те, що вона учить більш цікавому.

Могли ми подумати років 15 тому, що дякувати можна і треба собі?

Рефлексія. Тема "Медсестра".
1. Мені сподобалось робити опитування. А не сподобалось – інтерактивну схему.
2. Мені сподобалось робити все, тільки з інтерактивною схемою не впоралась.
3. Спочатку був засмучений, бо трішки проспав, вимкнулось світло під час роботи. ((((( Радий тепер, бо я завершив всі свої роботи!
4. Я дуже радий був, що світло вимкнулось. )))
5. Зранку прийшла вчасно і одразу все було цікаво та весело. Захоплюючі ігри та цікаве створення документів.
6. Мені сподобалось. Спочатку був настрій так собі; потім стало цікаво, а коли виключились комп’ютери мені чомусь так смішно стало і настрій піднявся. В кінці вже втомилась і вже не хочу нічого робити. Хочу додому. Але я розумію, що багато всього навчилась і тепер вмію набагато більше, ніж раніше, знаю те, чого раніше не знала. Я багато чого вже вмію робити на комп’ютері. Тепер хочеться ще й дома тренуватись. Я не встигла з діаграмою, бо світло вимкнули і вся робота пропала.
7. Мені дуже сподобалось все, особливо медсестра!
8. Проспав сьогодні, тому початок – не дуже. Коли ішов сюди, попав під дощ. Але я зберіг роботу і коли світло вимкнули – оп, майже все збереглось. Хі!

четвер, 4 червня 2009 р.

Фасилітатором бути не просто!

Всіх вітає місто Стрий! В 7 школі ще 30 квітня 18 учнів стали на Шлях до успіху! Спочатку працювали один раз на тиждень, а з 1 червня щодня. Проблем не зменшується, а навпаки! Підводить техніка, спізнюються діти, пропускають, сваряться і плачуть і ще багато різного. Шість занять я була близька до думки зійти з дистанції! А на сьомому занятті попустило! Допомогли записки нашого милого тренера Олександра Митрофановича в яких він все це описав. Допомогли ігри Фоппеля. І я не мовчла про свої проблеми. Я зрозуміла, що 6 занять я таки була більше вчитель, а не фасилітатор... Напевно, в минулому житті я була жирафою, яка в процесі еволюції змінила ріст, а решта здібностей залишилося... І це не чорний гумор! Хто мене знає, той не здивуєтся моїм жартам! А хто сидить дальше в оболонці вчителя - вилазьте! Так, не я основне джерело знань, не я зірка і не я солістка. Це не урок інформатики, а я і не вчитель інформатики! Я почала створювати новий продукт, а мої діти в записках і висловлюваннях почали проявляти себе... Нові відчуття додають нам впевненості!

вівторок, 2 червня 2009 р.

Львів розпочав заняття з дітьми!:)




З 1-го червня, у міжнародний день захисту дітей, у львівській середній школі №77 почався тренінг для дітей за Програмою "Шлях до успіху". Розпочали заняття 20 учнів від 2 до 7 класів, сьогодні долучилась ще одна дівчинка з сусідньої школи, дуже просилась. Настрій у учасників дружній і веселий, вони стараються...
А я хвилююсь!:)