Комп'ютерні технології для місцевої спільноти

Всім привіт!
З січня 2010 року у нашому навчальному закладі НВО «Вишнівська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 – дитячий садок» розпочалося впровадження нового навчального курсу за програмою Intel® «Шлях до успіху». Курс «Комп'ютерні технології для місцевої спільноти» викладається у 6-В класі.
На цей час учні працюють над своїми проектами. До нас на заняття (середина квітня) завітав спостерігач за впровадженням програми по Україні Дмитренко Віра Ярославівна. Спілкування було дуже плідним та цікавим!
Перед заняттям я звичайно трішки нервувала (гадаю, що це нормальний стан в такій ситуації). Але на Форумі (14 квітня, м. Київ, «Нові горизонти ІКТ в освіті») Ніна Дементієвська сказала одну важливу річ, яка мене дуже заспокоїла: роль спостерігача змінилася (і це на мою думку просто перемога!) – він не тільки мовчки спостерігає, а і робить після заняття аналіз (дуже коректний і дуже потрібний). На мій погляд, дуже дивно, якщо на занятті у Вас хтось буде присутнім і нічого після уроку не скаже: ні доброго, а ні поганого. І взагалі впровадження курсу від цього тільки виграє. Бо ніхто не захоче повторювати помилки, на які було вказано!
Мені дуже допомогла розмова з Вірою Ярославівною, яка відбулася після заняття. Я навіть подумала, що було б добре, щоб спостерігачі декілька раз були присутніми на різних етапах викладання курсу.
На мою думку, спостерігачі – це насамперед ті, які повинні надати допомогу викладачеві, якщо вона йому потрібна.
Мені поталанило спілкуватися з неординарним, коректним, веселим спостерігачем. Я дуже вдячна Вірі за підтримку і настанови.
Мої дітки роблять свої проекти і готуються до їх презентації.
Маю надію, що у них все вийде і кожен з них прийде до УСПІХУ.
Бажаю УСПІХУ і всім!
Олексійчук Лариса

З ПЕРШОТРАВНЕМ!

Приміть щирі вітання з 1 Травня, святом Міжнародної солідарності трудящих, святом праці, весни і надій на краще!

Соціальна взаємодія покращує пам`ять

Такий висновок зробили вчені університету Мічіган.
10 хв. спілкування покращать пам`ять

Знайома нам мова жестів

А чи не намагаються ці китайські хлопці продемонструвати слонів?.. 

Краще працювати в парі

Індивідуальна робота, на мою думку, спрямована на пошук ідей, які вже хтось висунув. Учень залишається наодинці із чужою ідеєю. Група, або пара, має можливість обмінятися думками і прийти до спільного вирішення проблеми. Така співпраця надає впевненості в силах. Щодо проектів у початкових класах, то будь яка завершена робота, яка принесе комусь користь, і буде для дитини проектом. Наприклад, випуск газети до свята: купити папір (подумати, де взяти гроші і дізнатися скільки це буде коштувати, спланувати зміст газети, визначити хто буде художником, фотографом, редактором, дописувачем). Ще треба презентувати газету, наприклад, на шкільній лінійці. Це дуже значимо для маленьких дітей, як і те, кому буде доручено вивісити газету в шкільному коридорі, чи в класі. А яке щастя показати цей витвір батькам, або вчительці. На заняттях гуртка я завжди спостерігаю, як діти трудяться і яке задоволення нам всім приносить спільний результат. Я - за роботу в па рах і групах!

Індивідуальний проект чи груповий: що краще?

Розгорнула я нещодавно полеміку на сторінках одного блогу:
Индивидуальный или групповой проект: что эффективнее?

Проектная деятельность в задумке своей подразумевает групповые способы взаимодействия учеников. Не бывает учебных ПРОЕКТОВ индивидуальных. В группах ученики договариваются о том, у кого какая будет роль, кто чем будет заниматься. А осуществляют зачастую, конечно же индивидуально. Один рисует, второй напишет стих, третий в словаре узнает незнакомые слова. Материал собирается воедино, обсуждается в группе целесообразность каждой частички, отбрасывается неважное, идёт подготовка к защите.... 
Если всё это свести к индивидуальной работе (всё делает лишь один), то это просто углублённое изучение учеником либо самостоятельная работа на тему... и всего лишь. Моё мнение таково - не бывает УЧЕБНЫХ проектов в школе индивидуальных, также и урок-проект - "небывальщина".


Вся справа, напевне, в термінології. Модно ж все ж таки обзивати все "проектом"?
Зверніть увагу, мова йде про метод проектів в початковій школі. Ми знайомі з МАНами, з тим, що учень старших класів може висунути досить цінні нові ідеї, грунтуючись на справжні наукові дані, мати вагомий і неперевершений кінцевий продукт?


Про які індивідуальні проекти можна говорити в початкових класах? Наприклад? 

Майстер-класи для фасилітаторів

 У жовтні 2009 р. в рамках Молодіжного проекту ПРООН було проведено два одноденних майстер-класи для фасилітаторів програми Intel® «Шлях до успіху», які зібрали 60 фасилітаторів та 10 регіональних координаторів з усіх куточків України. Метою заходу було покращення навичок тих фасилітаторів, що вже мають досвід роботи за програмою.

Перший майстер-клас відбувся 27 жовтня на базі Хотівського НВК (с. Хотів, Київська обл.), і зібрав 30 учасників з північних областей України (Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської та Сумської). Другий майстер-клас пройшов 29 жовтня на базі Запорізької «Малої гуманітарної академії» (м. Запоріжжя) для 27 фасилітаторів з Черкаської, Харківської, Луганської, Дніпропетровської, Запорізької областей та АР Крим.

Учасники обмінялися досвідом, обговорили надбання та проблеми, що виникають в процесі викладання за програмою, отримали методичні рекомендації для проведення занять з розробки та впровадження соціальних проектів в рамках програми, ознайомились із системою надання допомоги і підтримки.

Регіональні координатори (волонтери ВООН Молодіжного проекту) також плідно попрацювали над вдосконаленням системи координування фасилітаторів та налагодження особистих контактів з викладачами своїх регіонів. Учасники одностайно висловили зацікавлення у подібних заходах, а наступне спостереження за роботою фасилітаторів у програмі виявить чи є таке «підвищення кваліфікації» ефективним для них.

Організатори висловлюють особливу подяку Наталії Василівні Неруш, директору Хотівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – гімназія», Людмилі Кронідівні Овсієнко, директору Запорізького НВК «Мала гуманітарна академія», та Жанні Валеріївні Коломоєць, викладачу «Малої гуманітарної академії».