У середу перше заняття було проведено із семикласниками Оржівського НВК "школа-колегіум", що у Рівненському районі. Діти зібрались дуже активні, в хвилину кожен задає по 20 запитань і, як я зрозміла, не обов"язково чекає відповіді...
Направду кажучи, я давно не спілкувалась із дітьми такого віку, тому коли готувалась не була впевнена, якою "мовою" із ними говорити. З"ясувалось, що вони усе розуміють ))) і з ними просто спілкуватись. Усі питання ми обговорювали і, якщо спочатку вони постійно казали: "вирішуйте ви", "як ви скажете, так і буде", то потім потроху брали ініціативу у свої руки.
У групі було 19 осіб і більша половина дуже активних. Я помітила, що 4 дівчат із іншого класу постійно мовчать, не хочуть читати, коли я попросила в кінці заняття кожного продовжити речення "сьогодні найбільше мені сподобалось...", то всі вони відповіли "все сподобалось", хоча всі інші діти називали конкретні речі. От зараз думаю, як залучати їх до активнішої роботи і чи потрібно залучати... Також я подумала про те, що варто саме із цими дітьми провести декілька вправ на розвиток навичок слухання, бо вони активні у запитаннях і обговореннях, але один одного абсолютно не слухають.
Загалом мені дуже сподобалось. Хочу іще )))
А в усіх хочу запитати: як думаєте, чи варто проводити із дітьми, які проходять навчання іще якісь інші заходи. Якщо є можливість, наприклад, піти до лісу, подивитись і обговорити фільм тощо???
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Если есть возможность и дети желают общаться вне занятия особенно в лесу, это, на мой взгляд, нужно делать. Здесь можно увидеть и обговорить те проблемы, которые станут темами проектов. А главное вы станете друзьями, а друзья не подведут. Здесь есть одно, чего нельзя игнорировать, любой выход с детьми за территорию школы оформляется в специальном журнале и на него необходимо разрешение директора школы.
ВідповістиВидалитиз приводу того, що деякі діти мовчать. З власного досвіду: перші 2 заняття мовчали майже всі (було тільки три активних дівчинки, які і завдання читали, і виконували все перші і т.д.), але вже на третє заняття на запитання "Хто бажає прочитати завдання?" піднялося 5 рук, потім 6 і т.д. На все потрібен час, і на те, щоб діти адаптувалися до такої методики проведення заняття - теж. Наразі ніяк не можу вивісити свій щоденник, який веду на папері, поки читаю тренінг. Там проглядається чітка динаміка. Довідниками, до прикладу діти почали користуватися тільки на 4-ому занятті. От так. Успіху тобі, Юля! Все буде ГУД!
ВідповістиВидалитиУ мене відбулось тільки 2 заняття, але підручник вони так і не читають :(
ВідповістиВидалитиДякую Наталі, Наді і Наталі за коментарі, а Тамарі - за турботливий лист. Я подумала про те, що одного заняття в тиждень не достатньо для того, щоб зробити із групи команду. Сьогодні запитаю в учнів, чи цікаво їм було б іще якимось чином поспілкуватись.
ВідповістиВидалити